З листопада 1961 р. збулася значна подія у охороні здоров’я Дніпропетровської області: невеликий колектив обласної станції переливання крові перебрався з флігелів обласної лікарні ім. Мечникова у нове типове приміщення на вул. Дніпропетровська, 17.

Кожен відділ та лабораторія отримали світлі, просторі кабінети з централізованим опаленням, водопостачанням, особистою котельнею, пральною, гаражем.

У  1961  році в колективі працювало 102 медпрацівники, у тому числі 37 лікарів (і біологів).

На станції функціонували відділи:

• донорський відділ
• відділ заготівлі крові та її компонентів
• лабораторія стандартних сироваток
• бактеріологічна лабораторія
• клінічна лабораторія
• діагностична лабораторія СНІДом
• відділ фракціонування білків плазми крові

З 1978 року в установі почала заготовлятись плазма методом плазмоферезу. Спочатку це були поодинокі донори, а потім до 1982 року рух плазмоферезу став масовим .

Плазмоферез дозволив заготовляти гіперімунну плазму для виробництва антиRh імуноглобуліну та резус-реагенту.

У 1988-1989 р.р. проведено реконструкцію та модернізацію відділу заготівлі крові , прибрано бокси на ділянках взяття крові та плазмаферезу. Введені у виробництві зручні ламінар-бокси. Придбані зручні фізіологічні крісла для донорів, телевізори, холодильні камери та морозильні прилавки.

Випуск консерванту в умовах ОСПК дав можливість наблизити операційну виїзну бригаду із заготівлі крові до місця розташування донорів.

Спочатку бригада виїжджала на машинах лікувального закладу або працювала у спеціальних машинах ПБЗК, а пізніше в операційному автомобілі «Кароза» та паралельно пристосованих приміщеннях ЛПЗ.

Відділ заготівлі крові за рецептами ЦОЛІПК готував консервуючі розчини та плазмозамінні розчини для заливання еритроцитарної маси, після чого трансфузіологічне середовище називалося еритровзвесь.

Вперше випущено інструкції «Про медичний огляд донорів перед кроводачею», заготівлю крові та компонентів, бактеріологічний контроль, роботу виїзної бригади, тимчасову інструкцію з проведення плазмоферезу.

У 1957 році вийшла перша в Союзі Збірка інструкцій із заготівлі крові, з вивчення якої було проведено 10 семінарів, у кожному відділі СПК у ВПК вивчали свої та суміжні інструкції.

Наказом МОЗ УРСР № 721 від 12.1959 року з урахуванням обсягу роботи ДОСПК присвоєно першу категорію. Завдяки підвищенню категорійності закладу став можливим приріст штатів, мав місце приріст бюджету, розширився обсяг виробництва препаратів.

Лабораторія стандартних сироваток спочатку забезпечувала ізогемаглютинуючими стандартними сироватками всю область, потім освоїли роботу та почали готувати сироватки та резус-реагенти Криворізька, Дніпродзержинська, Нікопольська та Новомосковська МСПК.

Бактеріологічна лабораторія спочатку контролювала готову продукцію вибірково, потім 100% з наступним урахуванням результату. Зі зростанням обсягів виробництва вийшла нова інструкція з бактеріологічного контролю, яка об’єднала 3 напрямки:

• Контроль умов виробництва
• Контроль імунологічного процесу на етапах виробництва
• Бактеріологічний контроль готової продукції

Вивчення властивостей крові людини, механізму дії її при переливанні вимагали від виробничої сфери трансфузіології поділу крові на компоненти, розробка методів їх зберігання як готової лікарської форми — препаратів крові.

Так, у 50-х роках СПК почали готувати суху плазму, використовуючи метод вакуумного висушування на холоді, а з 1961 року – на спеціальному сублімаційному устаткуванні (КС – 6, КС – 30 тощо). В ОСПК у 1962 році освоєно випуск препарату крові – сироватки Філатова, якою було випущено 80 літрів методом термічного гідролізу.

Виробництво 219 доз фібриногену у 1964 році стало початком фракціонування плазми на препарати. У 1965 році на базі ДОСПК організовано лабораторію фракціонування білків плазми.

У цьому ж, 1965 року, лабораторією запроваджено виробництво 10% розчину альбуміну обсягом 125 літрів. Виробництво крові з очищених фракцій білків етаноловим методом на холоді за Коном вимагав на перших етапах оснащення лабораторним обладнанням: фракційні столи FS — 50 та рефрижераторні центрифуги.

У 1966 році лабораторією фракціонування освоєно випуск гаммаглобуліну, який у номенклатурі препаратів пойменовано як імуноглобулін людини нормальний.

Зростаюча потреба лікувальних закладів у препаратах крові для забезпечення гемотерапії вимагала зростання обсягів їх виробництва.

Так, у 1982 році силами співробітників обласної СПК лабораторії фракціонування розпочато реконструкцію та монтаж на діючих площах промислового обладнання (2 реактори ємністю 50 л та суперцентрифуги), які були завершені за активної участі Дніпропетровського машинобудівного заводу та рефрижераторного депо станції Сине до 2500 л на рік .

З 1987 року на базі ДОСПК та на базі Криворізького СПК відкрито лабораторії з обстеження донорської крові на гемотрансмісивні інфекції (ВІЛ?, маркери гепатитів В та С, сифіліс).

У 1982 розпочато та 1995 р. повністю закінчено впровадження одноразової пластикатної тари для заготівлі донорської крові.

З 2004р. У КЗ «Дніпропетровська обласна станція переливання крові» впроваджено автоматичний плазмоферез , що дозволило збільшити виробництво свіжозамороженої плазми як для забезпечення хворих, так і для виробництва препаратів крові

З 2005 р. проводиться карантинізація донорської плазми, впроваджено лейкофільтрацію донорської крові та її компонентів, скляні пробірки замінені на одноразові пластикові.

З 2008 р. працює комп’ютеризована програма «Реєстр донорів» , яка пов’язала між собою всі установи служби крові області та гарантує інфекційну безпеку трансфузійних середовищ.

У 2010 році у КЗ «Дніпропетровська обласна станція переливання крові» встановлено сепаратор клітин крові, що дозволило заготовляти концентрат тромбоцитів за принципом « один донор — один хворий ». Працює банк заморожених еритроцитів рідкісних груп крові з терміном зберігання до 5-ти років.

На сьогоднішній день служба крові Дніпропетровської області представлена ​​трьома станціями (Дніпропетровська, Криворізька, Нікопольська) та п’ятнадцятьма відділеннями переливання крові, які оснащені необхідним обладнанням:

• центрифугами
• низькотемпературними холодильниками
• апаратами автоматичного плазмаферезу
• сепараторами клітин крові
• необхідним лабораторним обладнанням для якісного лабораторного обстеження компонентів та препаратів крові.

Керівники КП «Дніпропетровська обласна станція переливання крові» за весь період діяльності:

• професор Барінштейн Л. А. (1944 — 1946 р.р.)
• Любошиці С. Є. (1946 — 1951 р.р.)
• Гречуха Л. К. (1951 — 1954 р.р.)
• Кібець А. Ф. (1954 — 1956 р.р.)
• Сафронова — Трунова Л. І. (1956 — 1977 р.р.)
• Малютіна А. Ст (1977 — 1996 р.р.)
• Жиглинський І. В. (1996 — 2004 р.р.)
• Сердюк А. А. (2004 — по теперішній час)